розколисаний — Орфографічний словник української мови

розколисаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколисати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
розколисаний — РОЗКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколиса́ти. Дівчата стоять посхилювані на березі, дивляться, стережуть очима, ба чи не всім тілом, розколисані водою вінки – і лиш десь-недесь повторюється півголосом: Гей, на Івана, гей... Словник української мови у 20 томах
розколисаний — РОЗКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколиса́ти; // У знач. прикм. І ніч полонять, дзвонять, гонять Танцю спритні вихорці, Сплески пісні й сміху тонуть В розколисаній ріці (Бажан, Роки, 1957, 284); З-за мережаних заслон В розколисаній уяві Мріють образи ласкаві (Вороний, Вибр., 1959, 75). Словник української мови в 11 томах