розколисаний

РОЗКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколиса́ти;

// У знач. прикм.

І ніч полонять, дзвонять, гонять Танцю спритні вихорці, Сплески пісні й сміху тонуть В розколисаній ріці (Бажан, Роки, 1957, 284);

З-за мережаних заслон В розколисаній уяві Мріють образи ласкаві (Вороний, Вибр., 1959, 75).

Значення в інших словниках

1. розколисаний — розколи́саний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розколисаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколисати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розколисаний — РОЗКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколиса́ти. Дівчата стоять посхилювані на березі, дивляться, стережуть очима, ба чи не всім тілом, розколисані водою вінки – і лиш десь-недесь повторюється півголосом: Гей, на Івана, гей...  Словник української мови у 20 томах