1. Словник української мови в 11 томах

розколисаний

РОЗКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколиса́ти;

// У знач. прикм.

І ніч полонять, дзвонять, гонять Танцю спритні вихорці, Сплески пісні й сміху тонуть В розколисаній ріці (Бажан, Роки, 1957, 284);

З-за мережаних заслон В розколисаній уяві Мріють образи ласкаві (Вороний, Вибр., 1959, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколисаний — розколи́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розколисаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколисати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розколисаний — РОЗКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколиса́ти. Дівчата стоять посхилювані на березі, дивляться, стережуть очима, ба чи не всім тілом, розколисані водою вінки – і лиш десь-недесь повторюється півголосом: Гей, на Івана, гей... Словник української мови у 20 томах