розколисаний
розколи́саний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розколисати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розколисаний — розколи́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розколисаний — РОЗКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколиса́ти. Дівчата стоять посхилювані на березі, дивляться, стережуть очима, ба чи не всім тілом, розколисані водою вінки – і лиш десь-недесь повторюється півголосом: Гей, на Івана, гей... Словник української мови у 20 томах
- розколисаний — РОЗКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколиса́ти; // У знач. прикм. І ніч полонять, дзвонять, гонять Танцю спритні вихорці, Сплески пісні й сміху тонуть В розколисаній ріці (Бажан, Роки, 1957, 284); З-за мережаних заслон В розколисаній уяві Мріють образи ласкаві (Вороний, Вибр., 1959, 75). Словник української мови в 11 томах