Орфографічний словник української мови

розколиханий

розколи́ханий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розколиханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розколиханий — РОЗКОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколиха́ти. [Леся (сама):] Не можна гудити чоловіка, не знаючи, які в його [в нього] думки... Невже ж тільки тим і розколихана його душа, щоб шукати якихось... марципанів (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. розколиханий — РОЗКОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколиха́ти. [Леся (сама):] Не можна гудити чоловіка, не знаючи, які в його думки… Невже ж тільки тим і розколихана його душа, щоб шукати якихось… марципанів (Коч.  Словник української мови в 11 томах