розколиханий

розколи́ханий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розколихати.

Значення в інших словниках

1. розколиханий — розколи́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розколиханий — РОЗКОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколиха́ти. [Леся (сама):] Не можна гудити чоловіка, не знаючи, які в його [в нього] думки... Невже ж тільки тим і розколихана його душа, щоб шукати якихось... марципанів (І.  Словник української мови у 20 томах
3. розколиханий — РОЗКОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколиха́ти. [Леся (сама):] Не можна гудити чоловіка, не знаючи, які в його думки… Невже ж тільки тим і розколихана його душа, щоб шукати якихось… марципанів (Коч.  Словник української мови в 11 томах