Орфографічний словник української мови

розколошкати

розколо́шкати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розколошкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Спонукати кого-небудь до дії. || Змусити прокинутися від сну; розбудити. || Налякавши, примусити кого-небудь розбігтись у різні боки. 2》 Розпатлати, скуйовдити (волосся). 3》 перен. Розгромити в бою, бійці, сутичці; знищити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розколошкати — РОЗКОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Спонукати кого-небудь до дії. Маша оббігла намети і всіх, навіть найвайлуватіших, розколошкала: — Грати! (Гончар, Маша.., 1959, 87); // Змусити прокинутися від сну; розбудити.  Словник української мови в 11 томах