розколошкати

розколо́шкати

-аю, -аєш, док., перех., розм.

1》 Спонукати кого-небудь до дії.

|| Змусити прокинутися від сну; розбудити.

|| Налякавши, примусити кого-небудь розбігтись у різні боки.

2》 Розпатлати, скуйовдити (волосся).

3》 перен. Розгромити в бою, бійці, сутичці; знищити.

Значення в інших словниках

1. розколошкати — розколо́шкати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розколошкати — РОЗКОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Спонукати кого-небудь до дії. Маша оббігла намети і всіх, навіть найвайлуватіших, розколошкала: — Грати! (Гончар, Маша.., 1959, 87); // Змусити прокинутися від сну; розбудити.  Словник української мови в 11 томах