Орфографічний словник української мови

розколошмачений

розколошма́чений

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розколошмачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошматити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розколошмачений — РОЗКОЛОШМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розколошма́тити; // у знач. прикм. Розколошмачені рештки загону гарячково відступали (з газ.).  Словник української мови у 20 томах