Великий тлумачний словник сучасної мови

розколошмачений

розколошма́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошматити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розколошмачений — розколошма́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розколошмачений — РОЗКОЛОШМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розколошма́тити; // у знач. прикм. Розколошмачені рештки загону гарячково відступали (з газ.).  Словник української мови у 20 томах