розколошмачений

РОЗКОЛОШМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розколошма́тити;

// у знач. прикм.

Розколошмачені рештки загону гарячково відступали (з газ.).

Значення в інших словниках

1. розколошмачений — розколошма́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розколошмачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошматити.  Великий тлумачний словник сучасної мови