1. Словник української мови у 20 томах

розколошмачений

РОЗКОЛОШМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розколошма́тити;

// у знач. прикм.

Розколошмачені рештки загону гарячково відступали (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколошмачений — розколошма́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розколошмачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошматити. Великий тлумачний словник сучасної мови