розколошмачений
розколошма́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошматити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розколошмачений — розколошма́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розколошмачений — РОЗКОЛОШМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розколошма́тити; // у знач. прикм. Розколошмачені рештки загону гарячково відступали (з газ.). Словник української мови у 20 томах