1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розколупаний

розколу́паний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розколупати.

|| розколупано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколупаний — розколу́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розколупаний — РОЗКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколупа́ти. Три найбільші і найдозріліші маківки від самого паркану були безжально роздерті, розколупані до блідого насіння (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. розколупаний — РОЗКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколупа́ти. Словник української мови в 11 томах