1. Орфографічний словник української мови

розколупаний

розколу́паний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколупаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколупати. || розколупано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розколупаний — РОЗКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколупа́ти. Три найбільші і найдозріліші маківки від самого паркану були безжально роздерті, розколупані до блідого насіння (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. розколупаний — РОЗКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколупа́ти. Словник української мови в 11 томах