Орфографічний словник української мови

розкотисто

розко́тисто

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкотисто — Присл. до розкотистий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкотисто — РОЗКО́ТИСТО. Присл. до розко́тистий 1. Біля залізниці гримнуло розкотисто, по-весняному, так, що задвигтіла земля (П. Автомонов); Засміялася Орися розкотисто, гінко, по-дівочому (Григорій Тютюнник); За лісом хтось розкотисто заспівав, ідучи луками (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкотисто — РОЗКО́ТИСТО. Присл. до розко́тистий 1. Біля залізниці гримнуло розкотисто, по-весняному, так, що задвигтіла земля (Автом., Так народж. зорі, 1960, 279); Засміялася Орися розкотисто, гінко, по-дівочому (Тют.  Словник української мови в 11 томах