Орфографічний словник української мови

розкочегарити

розкочега́рити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкочегарити — -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Роздути вогонь, пожежу, примусити розгорітися. 2》 перен. Вивести зі стану пасивності, захопити, зацікавити чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкочегарити — РОЗКОЧЕГА́РИТИ див. розкочега́рювати.  Словник української мови у 20 томах