Значення в інших словниках розкочегарити — розкочега́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови розкочегарити — -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Роздути вогонь, пожежу, примусити розгорітися. 2》 перен. Вивести зі стану пасивності, захопити, зацікавити чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови