Орфографічний словник української мови

розкрилля

розкри́лля

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкрилля — -я, с. 1》 Широко розгорнені крила; широкий розмах крил. 2》 перен. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкрилля — РОЗКРИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Широко розгорнені крила: широкий розмах крил. У небо, надвиш, у стужу прелюту, до сонця, Ікаре, ти, рабе розкриль, отам і здобувши останню покуту, розпалиш, як горно, нагірний свій біль (В. Стус); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкрилля — РОЗКРИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Широко розгорнені крила: широкий розмах крил. *Образно. Наша країна підноситься все стрімкіше вгору.. на чудесних розкриллях розуму, праці, таланту, зцементованих волею партії (Рад. літ-во, 1, 1962, 3). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах