розкрилля

РОЗКРИ́ЛЛЯ, я, с.

1. Широко розгорнені крила: широкий розмах крил.

*Образно. Наша країна підноситься все стрімкіше вгору.. на чудесних розкриллях розуму, праці, таланту, зцементованих волею партії (Рад. літ-во, 1, 1962, 3).

2. перен. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил.

Поспішали ешелони Туди — на південь золотий. Вона не раз з розкрилля мосту Одна вдивлялася услід (Ус., Шість, 1940, 45).

Значення в інших словниках

1. розкрилля — розкри́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розкрилля — -я, с. 1》 Широко розгорнені крила; широкий розмах крил. 2》 перен. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкрилля — РОЗКРИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Широко розгорнені крила: широкий розмах крил. У небо, надвиш, у стужу прелюту, до сонця, Ікаре, ти, рабе розкриль, отам і здобувши останню покуту, розпалиш, як горно, нагірний свій біль (В. Стус); * Образно.  Словник української мови у 20 томах