Орфографічний словник української мови

розкріпачений

розкріпа́чений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкріпачений — див. вільний  Словник синонімів Вусика
  2. розкріпачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкріпачити. || розкріпачено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкріпачений — РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкріпа́чити. Розкріпачені в думці і в пошуках зображальних засобів, художники-сюрреалісти бачили світ по-дитячому, тому їхні деякі прийоми зображення збагатили малярську світову школу (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. розкріпачений — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  5. розкріпачений — Розкріпа́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розкріпачений — РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкріпа́чити. Розкріпачений народ, спробувавши смак волі, розгорнув свої крила, показав, на що здатний (Чаб., Шляхами..  Словник української мови в 11 томах