Значення в інших словниках
-
розкурений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкурити 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкурений —
РОЗКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкури́ти 1. Пугач подав йому свою розкурену люльку. Данило попахкав нею, тоді почав розповідати (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
-
розкурений —
РОЗКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкури́ти 1. Пугач подав йому свою розкурену люльку. Данило попахкав нею, тоді почав розповідати (Гжицький, Опришки, 1962, 213).
Словник української мови в 11 томах