Значення в інших словниках
-
розлущений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлущити. || розлущено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розлущений —
РОЗЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розлу́щити і розлу́щитися. Весіннім струмочком від скверу, Рукою дитячою пущений, Відчалив кораблик з паперу, На ньому – горішок розлущений (І.
Словник української мови у 20 томах
-
розлущений —
РОЗЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розлу́щити. Весіннім струмочком від скверу, Рукою дитячою пущений, Відчалив кораблик з паперу, На ньому — горішок розлущений (Мур., Лірика, 1954, 36).
Словник української мови в 11 томах