розлюбитися

розлюби́тися 1

дієслово доконаного виду

перестати любити кого-, що-небудь

розлюби́тися 2

дієслово доконаного виду

перестати любити одне одного

Значення в інших словниках

1. розлюбитися — див. розлюблятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розлюбитися — РОЗЛЮБИ́ТИСЯ див. розлюбля́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. розлюбитися — РОЗЛЮБИ́ТИСЯ див. розлюбля́тися.  Словник української мови в 11 томах
4. розлюбитися — Розлюбитися, -блюся, -бишся гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка