Великий тлумачний словник сучасної мови

розлюбитися

розлюби́тися

див. розлюблятися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розлюбитися — розлюби́тися 1 дієслово доконаного виду перестати любити кого-, що-небудь розлюби́тися 2 дієслово доконаного виду перестати любити одне одного  Орфографічний словник української мови
  2. розлюбитися — РОЗЛЮБИ́ТИСЯ див. розлюбля́тися.  Словник української мови у 20 томах
  3. розлюбитися — РОЗЛЮБИ́ТИСЯ див. розлюбля́тися.  Словник української мови в 11 томах
  4. розлюбитися — Розлюбитися, -блюся, -бишся гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка