розлюбити

розлюби́ти

див. розлюбляти.

Значення в інших словниках

1. розлюбити — розлюби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розлюбити — РОЗЛЮБИ́ТИ див. розлюбля́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розлюбити — РОЗЛЮБИ́ТИ див. розлюбля́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. розлюбити — Розлюбити, -блю, -биш гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.  Словник української мови Грінченка