розлюбитися

РОЗЛЮБИ́ТИСЯ див. розлюбля́тися.

Значення в інших словниках

1. розлюбитися — розлюби́тися 1 дієслово доконаного виду перестати любити кого-, що-небудь розлюби́тися 2 дієслово доконаного виду перестати любити одне одного  Орфографічний словник української мови
2. розлюбитися — див. розлюблятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлюбитися — РОЗЛЮБИ́ТИСЯ див. розлюбля́тися.  Словник української мови в 11 томах
4. розлюбитися — Розлюбитися, -блюся, -бишся гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка