Орфографічний словник української мови

розморений

розмо́рений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розморений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розморити. 2》 у знач. прикм. Який розморився, відчув фізичну втому, млявість, сонливість; втомлений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розморений — РОЗМО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розмори́ти. Усі обернулися. Крилов, мабуть, розморений спогадами про ситну їжу, заснув (О. Полторацький); Дядько дрімав, розморений спекою (Ю. Мушкетик); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. розморений — РОЗМО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розмори́ти. Усі обернулися. Крилов, мабуть, розморений спогадами про ситну їжу, заснув (Полт., Повість.., 1960, 467); *Образно. Сонце заливало золотим промінням розморену, огорнуту туманом ріку (Ю.  Словник української мови в 11 томах