розморено —
Присл. до розморений 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розморено —
РОЗМО́РЕНО. Присл. до розмо́рений 2. Натужно ревуть непоєні воли, розморено плентаючись понад залізницею в хвості колони (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
розморено —
РОЗМО́РЕНО. Присл. до розмо́рений 2. Натужно ревуть непоєні воли, розморено плентаючись понад залізницею в хвості колони (Гончар, II, 1959, 110).
Словник української мови в 11 томах