розморено

РОЗМО́РЕНО. Присл. до розмо́рений 2.

Натужно ревуть непоєні воли, розморено плентаючись понад залізницею в хвості колони (Гончар, II, 1959, 110).

Значення в інших словниках

1. розморено — розмо́рено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розморено — Присл. до розморений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розморено — РОЗМО́РЕНО. Присл. до розмо́рений 2. Натужно ревуть непоєні воли, розморено плентаючись понад залізницею в хвості колони (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах