1. Словник української мови в 11 томах

розморено

РОЗМО́РЕНО. Присл. до розмо́рений 2.

Натужно ревуть непоєні воли, розморено плентаючись понад залізницею в хвості колони (Гончар, II, 1959, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розморено — розмо́рено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розморено — Присл. до розморений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розморено — РОЗМО́РЕНО. Присл. до розмо́рений 2. Натужно ревуть непоєні воли, розморено плентаючись понад залізницею в хвості колони (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах