розморено
РОЗМО́РЕНО.
Присл. до розмо́рений 2.
Натужно ревуть непоєні воли, розморено плентаючись понад залізницею в хвості колони (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розморено — розмо́рено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розморено — Присл. до розморений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розморено — РОЗМО́РЕНО. Присл. до розмо́рений 2. Натужно ревуть непоєні воли, розморено плентаючись понад залізницею в хвості колони (Гончар, II, 1959, 110). Словник української мови в 11 томах