розмотувати

розмо́тувати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. розмотувати — Розсотувати, (прядиво) розкручувати; (вуалю) розкутувати, розивати; (клубок злочинів) розплутувати, викривати злочини.  Словник синонімів Караванського
2. розмотувати — -ую, -уєш, недок., розмотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось. 2》 Знімати щось намотане, накручене на що-небудь. || Звільняти від чого-небудь намотаного, накрученого; розкутувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмотувати — РОЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, рідко кого. 1. що. Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось.  Словник української мови у 20 томах
4. розмотувати — розплу́тувати (розмо́тувати) / розплу́тати (розмота́ти) клубо́к (клубка́, клубки́) чого і без додатка. Розкривати, з’ясовувати суть складної, вигадливої справи; намагатися щось зрозуміти. — Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть.  Фразеологічний словник української мови
5. розмотувати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розмотувати — РОЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось.  Словник української мови в 11 томах
7. розмотувати — Розмо́тувати, -тую, -єш сов. в. розмота́ти, -та́ю, -єш, гл. Разматывать, размотать.  Словник української мови Грінченка