розмотувати

РОЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось.

Каганець палає, батько струже лопату, тітка прядиво розмотує (Вовчок, VI, 1956, 305);

Он уже аварійна бригада розмотує товсту брезентову кишку, щоб вмикати ще одну помпу (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 111);

Я розмотав вудку і почав ловити красноперів (Коп., Як вони.., 1948, 61).

2. Знімати щось намотане, накручене на що-небудь.

Розмотують онучі, і дух стає неможливий (Хотк., II, 1966, 423);

Сестра розмотує бинт і дивиться на Федор-ченка з обожнюванням (Довж., Зач. Десна, 1957, 525);

Тимко теж зняв кожушок, кашкет і розмотав із шиї рушника (Тют., Вир, 1964, 470);

// Звільняти від чого-небудь намотаного, накрученого; розкутувати.

Він опустився на землю.. Поволі почав розмотувати самого себе і скоро був вільний (Хотк., І, 1966, 116);

Уляна коло його — як нянька: прийдуть у школу — роздіне його, розмотає, руки йому нагріє (Вас., II, 1959, 315).

◊ Розмо́тувати (розмота́ти) клубо́к (клубка́) див. клубо́к.

Значення в інших словниках

1. розмотувати — розмо́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розмотувати — Розсотувати, (прядиво) розкручувати; (вуалю) розкутувати, розивати; (клубок злочинів) розплутувати, викривати злочини.  Словник синонімів Караванського
3. розмотувати — -ую, -уєш, недок., розмотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось. 2》 Знімати щось намотане, накручене на що-небудь. || Звільняти від чого-небудь намотаного, накрученого; розкутувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розмотувати — РОЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, рідко кого. 1. що. Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось.  Словник української мови у 20 томах
5. розмотувати — розплу́тувати (розмо́тувати) / розплу́тати (розмота́ти) клубо́к (клубка́, клубки́) чого і без додатка. Розкривати, з’ясовувати суть складної, вигадливої справи; намагатися щось зрозуміти. — Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть.  Фразеологічний словник української мови
6. розмотувати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. розмотувати — Розмо́тувати, -тую, -єш сов. в. розмота́ти, -та́ю, -єш, гл. Разматывать, размотать.  Словник української мови Грінченка