розмотуватися

РОЗМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь.

Жмуток шнура в Юркових руках злегка шарпався й розмотувався (Коз., Вибр., 1947, 101);

Гошка пиряє його [полотно] на підводу. Воно розмоталось, і видно на його сліпучій білизні печатки німецьких шипів (Тют., Вир, 1964, 517);

*Образно. Хутко-хутко почали розмотуватись у Юзі в думі і спогади про вчорашній день (Л. Укр., III, 1952, 661).

2. Знімати з себе що-небудь намотане, накручене; розкутуватися.

3. перен., розм. З’ясовуватися, розкриватися, ставати очевидним, явним.

Потягнули за ниточку — й розмоталося, що він зовсім не служив у Радянській Армії (Козл., Сонце.., 1957, 26).

4. тільки недок. Пас. до розмо́тувати.

Значення в інших словниках

1. розмотуватися — розмо́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розмотуватися — -уюся, -уєшся, недок., розмотатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь. 2》 Знімати з себе що-небудь намотане, накручене; розкутуватися. 3》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмотуватися — РОЗМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь. Жмуток шнура в Юркових руках злегка шарпався й розмотувався (В.  Словник української мови у 20 томах