Орфографічний словник української мови

розмін

ро́змін

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розмін — -у, ч. Дія за знач. розміняти, розмінювати і розмінятися, розмінюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розмін — РО́ЗМІН, у, ч. Дія за знач. розміня́ти, розмі́нювати і розміня́тися, розмі́нюватися. І “гостює” по неволі Габріель ді Кастельнеро, жде, як Бога, того часу, що підуть на розмін бранці (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  3. розмін — Ро́змін, -міну, -нові, в -ні (від міня́ти)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розмін — РО́ЗМІ́Н, у, ч. Дія за знач. розміня́ти, розмі́нювати і розміня́тися, розмі́нюватися. І «гостює» по неволі Габріель ді Кастельнеро, жде, як бога, того часу, що підуть на розмін бранці (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  5. розмін — Ро́змін, -ну м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.  Словник української мови Грінченка