розмінний — Орфографічний словник української мови

розмінний — -а, -е. Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінна каса. || Який використовується для розміну. || Якого можна розміняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
розмінний — РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінний банк; Розмінна каса; // Який використовується для розміну. Півторагрошовики .. на Україні звались чехами і були одними з найпоширеніших розмінних монет XVII століття (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
розмінний — Розмі́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розмінний — РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінний банк; Розмінна каса; // Який використовується для розміну. *Образно. Словник української мови в 11 томах