Великий тлумачний словник сучасної мови

розмінний

розмі́нний

-а, -е.

Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінна каса.

|| Який використовується для розміну.

|| Якого можна розміняти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розмінний — розмі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розмінний — РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінний банк; Розмінна каса; // Який використовується для розміну. Півторагрошовики .. на Україні звались чехами і були одними з найпоширеніших розмінних монет XVII століття (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. розмінний — Розмі́нний, -на, -не; прикм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розмінний — РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінний банк; Розмінна каса; // Який використовується для розміну. *Образно.  Словник української мови в 11 томах