Орфографічний словник української мови

розплітатися

розпліта́тися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розплітатися — -ається, недок., розплестися, -ететься, док. 1》 Розпускатися, розмотуватися, розділятися на окремі пасма (про що-небудь сплетене, скручене). || Роз'єднуватися, розчіплюватися (про пальці, руки, обійми). 2》 Розплітати собі косу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розплітатися — РОЗПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПЛЕСТИ́СЯ, ете́ться, док. 1. Розпускатися, розмотуватися, розділятися на окремі пасма (про що-небудь сплетене, скручене). Хустка їй впала, .. а довгі коси розпліталися на бігу (Н. Кобринська); В хату вскочила Люда.  Словник української мови у 20 томах
  3. розплітатися — РОЗПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПЛЕСТИ́СЯ, ете́ться, док. 1. Розпускатися, розмотуватися, розділятися на окремі пасма (про що-небудь сплетене, скручене). Хустка їй впала,.. а довгі коси розпліталися на бігу (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах