розпорядкувати —
-ую, -уєш, недок. і док., рідко. Те саме, що розпоряджатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпорядкувати —
РОЗПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., рідко. Те саме, що розпоряджа́тися. Денис розпорядкує, мов сам усе придбав (Г. Квітка-Основ'яненко); Я зовсім сама до себе не належала, не розпорядкувала ні своїм часом, ні роботою (Леся Українка);...
Словник української мови у 20 томах
розпорядкувати —
КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
розпорядкувати —
РОЗПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., рідко. Те саме, що розпоряджа́тися. Денис розпорядкує, мов сам усе придбав (Кв.-Осн., II, 1956, 409); Я зовсім сама до себе не належала, не розпорядкувала ні своїм часом, ні роботою (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах