Орфографічний словник української мови

розпотрошити

розпотроши́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпотрошити — -шу, -шиш, док., перех., рідко. Очистити від нутрощів, потрухів. || перен. Розбиваючи, розгромити, зруйнувати. || перен. Розриваючи, знищити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпотрошити — РОЗПОТРОШИ́ТИ див. розпотро́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпотрошити — РОЗПОТРОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех., рідко. Очистити від нутрощів, потрухів; // перен. Розбиваючи, розгромити, зруйнувати. Ми розпотрошим кодло ваше (Сос.  Словник української мови в 11 томах