Словник української мови у 20 томах

розпотрошити

РОЗПОТРОШИ́ТИ див. розпотро́шувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розпотрошити — розпотроши́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розпотрошити — -шу, -шиш, док., перех., рідко. Очистити від нутрощів, потрухів. || перен. Розбиваючи, розгромити, зруйнувати. || перен. Розриваючи, знищити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпотрошити — РОЗПОТРОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех., рідко. Очистити від нутрощів, потрухів; // перен. Розбиваючи, розгромити, зруйнувати. Ми розпотрошим кодло ваше (Сос.  Словник української мови в 11 томах