розпочинати —
див. починати
Словник синонімів Вусика
розпочинати —
-аю, -аєш, недок., розпочати, -чну, -чнеш, док., перех. 1》 також з інфін.Приступати до виконання, здійснення чого-небудь. Розпочинати справу. 2》 чим, з чого. Чим-небудь починати, започатковувати щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпочинати —
РОЗПОЧИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОЧА́ТИ, чну́, чне́ш, док., що. 1. також з інфін. Приступати до виконання, здійснення чого-небудь. Князь .. звелів розпочинати угощення (Г. Хоткевич); Данилко ..
Словник української мови у 20 томах
розпочинати —
ПОЧИНА́ТИ що, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИ до чого, ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯ за що, до чого, з інфін., ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ (ЗАХО́ДИТИСЯ) з інфін., без додатка, ЗАБИРА́ТИСЯ з інфін.
Словник синонімів української мови
розпочинати —
РОЗПОЧИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОЧА́ТИ, чну́, чне́ш, док., перех. 1. також з інфін. Приступати до виконання, здійснення чого-небудь. Князь.. звелів розпочинати угощення (Хотк., І, 1966, 114); Данилко..
Словник української мови в 11 томах