Орфографічний словник української мови

розпрощання

розпроща́ння

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпрощання — -я, с., рідко. Дія за знач. розпрощатися. На розпрощання — перед розставанням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпрощання — РОЗПРОЩА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. розпроща́тися. (1) На розпроща́ння – перед розставанням. На розпрощання учителька строго-настрого наказала Масі з хлопками не сходитись (А. Свидницький); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпрощання — РОЗПРОЩА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. розпроща́тися. На розпроща́ння — перед розставанням. На розпрощання учителька строго-настрого наказала Масі з хлопками не сходитись (Свидн., Люборацькі, 1955, 62).  Словник української мови в 11 томах