розпрочудесний

розпрочуде́сний

прикметник

розм., рідко

Значення в інших словниках

1. розпрочудесний — РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм., рідко. Прекрасний, чудовий (з підсиленням). Дванадцять розпрочудесних рушників .. були розкладені поверх усього іншого манаття (Ю. Смолич); Розпрочудесний рідний край.  Словник української мови у 20 томах
2. розпрочудесний — РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм., рідко. Прекрасний, чудовий (з підсиленням). Дванадцять розпрочудесних рушників .. були розкладені поверх усього іншого манаття (Смолич, День.., 1950, 41).  Словник української мови в 11 томах