1. Орфографічний словник української мови

розпрочудесний

розпрочуде́сний

прикметник

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпрочудесний — РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм., рідко. Прекрасний, чудовий (з підсиленням). Дванадцять розпрочудесних рушників .. були розкладені поверх усього іншого манаття (Ю. Смолич); Розпрочудесний рідний край. Словник української мови у 20 томах
  2. розпрочудесний — РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм., рідко. Прекрасний, чудовий (з підсиленням). Дванадцять розпрочудесних рушників .. були розкладені поверх усього іншого манаття (Смолич, День.., 1950, 41). Словник української мови в 11 томах