розпрочудесний
РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм., рідко.
Прекрасний, чудовий (з підсиленням).
Дванадцять розпрочудесних рушників .. були розкладені поверх усього іншого манаття (Ю. Смолич);
Розпрочудесний рідний край.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпрочудесний — розпрочуде́сний прикметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
- розпрочудесний — РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм., рідко. Прекрасний, чудовий (з підсиленням). Дванадцять розпрочудесних рушників .. були розкладені поверх усього іншого манаття (Смолич, День.., 1950, 41). Словник української мови в 11 томах