Орфографічний словник української мови

розруб

ро́зру́б

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розруб — -у, ч. 1》 Місце, по якому розрубано що-небудь. 2》 заст. Розподіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розруб — РО́ЗРУ́Б, у, ч. 1. Дія за знач. розруба́ти, розру́бувати 1. Тепер розруб жорсткого шкіртовару і виготовлення деталей низу, кроєння верху і пошиття заготовок централізовано на головному підприємстві [фірми “Прогрес”] (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. розруб — РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст...  Словник синонімів української мови
  4. розруб — РО́ЗРУ́Б, у, ч. 1. Дія за знач. розруба́ти, розру́бувати 1. Тепер розруб жорсткого шкіртовару і виготовлення деталей низу, кроєння верху і пошиття заготовок централізовано на головному підприємстві [фірми «Прогрес»] (Рад. Укр., 12.ХІІ 1962, 1).  Словник української мови в 11 томах