Орфографічний словник української мови

розрубаний

розру́баний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розрубаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розрубати. || розрубано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який має рубану (у 3 знач.) рану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розрубаний — РОЗРУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розруба́ти. Пан алхімік притяг до печі щойно обпатраного барана, вже розрубаного й перемитого (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. розрубаний — РОЗРУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розруба́ти. Пан алхімік притяг до печі щойно обпатраного барана, вже розрубаного й перемитого (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах