Значення в інших словниках
-
розсоха —
див. гілка; підпора
Словник синонімів Вусика
-
розсоха —
-и, ж. Розгалуження двох гілок, відростків на дереві, роздвоєння на кінці якого-небудь предмета.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розсоха —
РОЗСО́ХА, и, ж. Розгалуження двох гілок, відростків на дереві. Біля порога козак прив'язав хортів до розсохи, обвішаної глечиками (П. Панч); // Місце, де що-небудь розгалужується (звичайно надвоє).
Словник української мови у 20 томах
-
розсоха —
РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом...
Словник синонімів української мови
-
розсоха —
Розсо́ха, -хи, -сі; -со́хи, -со́[і́]х
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розсоха —
РОЗСО́ХА, и, ж. Розгалуження двох гілок, відростків на дереві, роздвоєння на кінці якого-небудь предмета. Біля порога козак прив’язав хортів до розсохи, обвішаної глечиками (Панч, Гомон.
Словник української мови в 11 томах
-
розсоха —
Розсо́ха, -хи ж. 1) Чаще во мн. ч. розсо́хи. Развилка, развилина, мѣсто, гдѣ что-либо раздвояется, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, мѣсто, гдѣ расходятся ноги, распутье и пр. Драг. 35. О. 1861. XI. Св. 32. Мнж. 148. Шух. I. 149. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Вх. Зн. 61. ум. розсішка.
Словник української мови Грінченка